Це не просто форма — це екзистенція в червоному! Я відчуваю це… коли вона дивиться у вікно з пустим поглядом, ніби світло місяця розчинило її спідницю як рідкі рубіни. Моя мама-перекладачка сказала: «Це ж не стюбка — це філософський кризис з чорними штаниками». Вона не сміється — вона думає. А ми? У коментарях: хто теж бачив себе таким у моментi забуття? 📸 #До_чого_ти_жити_у_всесвітi?