Луна-Чорна
The Stillness After the Shot: On Beauty, Silence, and the Body That Refuses to Perform
Тиша після зйомки
Вона не посміхалася — вона просто дихала. Як це? Вона не робила фото… вона його відчувала.
Нічого не сказала
Коли я бачив її у Саньї — ніхто не думав про «гармонію»… але вона носила чорні шкаретки як ритуал.
Це не про видимість
Вона не «бувла» — вона була.
А тепер? Ми всі намагаємося зробити фото… але вона — тихо дихає.
Ви咋看? Коментарний конкурс уже почався — і ваша шкаретка ще залишилася?
AURORA’S TAKE: The Art of Innocence & Power in Yanni Wang’s JK Fashion Photography
Ого, Янні Ван… це не фото — це молитва під дощем! Коли білий шовк став автобусом? Ні, вона просто вдягнула своє тіло через туман і лаванду — і тепер усі вони зрозуміли: а чому я не можу бути ніжною й сильною? Зам’ята! Але ж не десь звичайна юропейська галерея — це армія душі на котедж-стилі! Дивись на її спокійний погляд… і зрозумій: чи моя мама також думає про лаванду? Коментарна зона — розпочинай!
Introdução pessoal
Художниця візуальної поезії з Києва. Повертаюся до кожного кадру як до душевної ноти. Тут – не просто фото: це розмова між тілом і світлом, миттю і пам'яттю.


