Це не просто форма — це екзистенція в червоному! Я відчуваю це… коли вона дивиться у вікно з пустим поглядом, ніби світло місяця розчинило її спідницю як рідкі рубіни. Моя мама-перекладачка сказала: «Це ж не стюбка — це філософський кризис з чорними штаниками». Вона не сміється — вона думає. А ми? У коментарях: хто теж бачив себе таким у моментi забуття? 📸 #До_чого_ти_жити_у_всесвітi?

Це не фотосесія — це психотерапія з фільтром Lightroom! Котик у човній мережі? А я думав — це просто сусідка з 3-го поверху, що виправила білий шовк із павутинною мрією…

Вона не носить штакінги — вона ЇХ ВІДЧУВАЄ ЦЕ.

Батько з французького транслятора сказав: “Ти що, дитина?” — а я вже третє фото закрилося на котиках…

Коментарний час: 3:17 ранньої ночі. Покращий був той статус.

А ви колись бачили котика на віконці без макияжу? Коментарний час розпочато! 😉