Lace & Light: Thiền Định Trong Bóng Và Lụa

You don’t need likes to feel this.

I shot this at 3 a.m.—not for views, but because my mother whispered that beauty isn’t loud—it’s the kind of silence that makes your phone vibrate without making a sound.

These aren’t photos. They’re emotional ghosts wearing lace.

The light remembers what the algorithm forgot.

So… how many of you are still watching?

Comment below—don’t like it. Just feel it.

Світло замість криків

Моя бабуся з Тайчжоу казала: «Краса — не кричить, а шепотить». Я думала — це феш-фото… а виявилося — це літургія з бавових ниток під місячним світлом!

Нехай ти щось чуєш?

Ти ж не чекаєш «лайс» як секс-пост — ти його ЧУЄШ! Коли усюди темрять твої руки — ти вже знаєш… як сидиш у тишоті?

Коментарий?

Будьмо! Хто ще таке фото робив? Або просто наступив до глянцю? 😏 Це не Instagram — це молитва позадля ока!